Йому було 31. Він мріяв про сім’ю, дітей, подорожі та нове життя. Із самого дитинства Ярослав Чемний піклувався про тих, кому в житті пощастило менше.
Він був душею компанії і справжнім патріотом України. Підтримував Революцію Гідності, а від початку конфлікту на Сході добровільно поїхав на Донбас, пише видання “20 хвилин“.
7 квітня загинув від снайперської кулі. Ярослав Чемний – родом із селища Коропець Монастириського району. Але впродовж кількох останніх років проживав на Івано-Франківщині.
Український захисник з позивним «Механ» – рідні та друзі не можуть повірити в те, що трапилось. У їхній пам’яті Ярослав – світлий, добрий, чуйний, справедливий, сміливий…
Він усе вмів: і змайструвати, і зготувати
Не вірить, що більше нема серед живих… Рідна сестра Ярослава Олена Чемна каже, що не може змиритися зі страшною звісткою, повірить у смерть брата, коли побачить його.
Олена на два роки старша за Ярослава, вони разом підростали, товаришували до останнього дня.
Після закінчення школи Ярослав навчався на юридичному факультеті в університеті в Івано-Франківську. Ще зі шкільної лави та й в студентські роки грав у команді КВН.
Це мій останній раз, обіцяю!
Коли почалася Революція Гідності, Ярослав був активним учасником подій на Майдані. Він – у числі небайдужих, які відстоювали право на власну свободу.
Попри те, що постійно був у напрузі, він залишався спокійним та впевненим.
Його відстежували вороги
Тепер, коли брата вже нема серед живих, сестра розповідає, що він був снайпером. І на нього полювали вороги, вони відстежували його.
Друзі та знайомі – такої ж думки. Однокласниця Ярослава – Світлана Дрозд розповідає, що він був найдобрішим, найсвітлішим хлопцем у школі.
Наразі тіло Ярослава Чемного забрали із моргу в Сєверодонецьку та везуть у селище Коропець. Там 10 квітня відбудеться панахида, а 11 квітня – похорон.
