У Франківську вийшли друком літературні мапи, над якими працювали більше 10 років. ФОТО

За час від початку роботи над мапами, інформація про сучасних авторів застаріла, з’явилась ідея доповнити імена ще й відомими місцями, що безпосередньо пов’язані з творенням літературного міту, а не лише обмежуватись населеними пунктами. Так з’явились, наприклад, досі фізично існуюча книгарня міста Букініст чи культове кафе 90-их “Під лиликом”, а поряд з ними – міфічні Чортопіль, Ялівець та Стах Перфецький. Ідея, як елемент промоції і туристики, зародилась у Фундації короля Юрія, – зазначила Олеся Дибовська.

Як і в літературі, у цьому лаконічному лексиконі одночасно співіснують усі ті, хто насолоджувався і страждав, займаючись писанням… Усіх цих хлопців і дівчат, дам і старців, героїв і безумців, невдах і панів життя, що думали, говорили і писали різними мовами, об’єднує одна надзвичайно біологічно-культурна ознака – шматок Європейського континенту, з яким вони так само різноманітно були пов’язані. Хтось лише народився, хтось аж народився, у когось дитинство, у когось смерть, хтось забрів, когось занесло, хтось утік, – пише Тарас Прохасько у передмові.

“Літературні мапи” – такий собі пазл для любителя мандрів і літератури, коли можна почитати добру книгу дорогою до мітки на карті, або навпаки – рухатись траєкторією любові від місця до міту рідних топосів, – зазначиа пані Олеся.

Таке літературне краєзнавство візуалізує масштаб кількості наших краян відомих у всьому світі та представляє тих, чиї твори варто читати, або ж мотивує до особистих пошуків тих, про кого тут не йдеться. Візуальні рішення теж “колажні” – вирізки-символи тематичні до вміщеної інформації,  – каже Олеся Дибовська.

До того ж завжди виникали додаткові запитання і бачення візуальних рішень, які, як і у випадку з поетикою літературного тексту, треба вловити і вкласти на папір саме так, щоб сподобалось. А коли бачиш результат – задоволення неймовірне, – заначила пані Олеся.