Хочу розпочати з того, що мій прогноз був майже вдалим, але як-то кажуть, - "майже не рахується", тому давайте одразу до матчу.
Перший тайм можна охарактеризувати словом боротьба. Перші 25 хвилин не було ніяких моментів ані біля воріт Барселони, ані біля воріт Реалу. Ліонелю Мессі доводилося опускатися ближче до центру поля у пошуках м’яча.
Уже з 30-ї, а то і з 35-ї хвилини виникли моменти, але їх створювали тільки господарі. Таке відчуття, що каталонська команда ще не прокинулася, тому що вони нічого не вигадали попереду за цілий тайм. Натомість Реал дочекався своїх моментів, але підвела реалізація. На 37-й хвилині Каземіро віддав точну передачу на Вінісіуса, той спробував пробити, але удар заблокували, тому він скинув на Каріма Бензема, але і він не зміг пробити голкіпера з десяти метрів — красиве спасіння Тер Штегена. Одразу через дві хвилини Реал створив ще один стовідсоткова нагода забити: Регілон виконав прострільну передачу з флангу, але той же Вінісіус Джуніор не влучив у ворота з 6-ти метрів.
Перший тайм завершився нульовою нічиєю, хоча якби господарі реалізували свої моменти, то питання щодо фіналіста було б знято.
Другий тайм розпочався із забитого м’яча: Барселона першим же ударом в площину воріт відкрила рахунок у грі, зробив це Луіз Суарез на 51-й хвилині. Тепер ситуація змінилася – Реалу потрібно забивати м’яч, щоб перевести гру в овертайм.
Момент у Вінісіуса, удар Каземіро після штрафного, але ці епізоди ні до чого не призводили. На 61-й хвилині Вінісіус створив для своїх партнерів ще один супер момент: пройшовши по флангу, він подав на Регілона, але знову супер спасіння від голкіпера Барси.
Герой цього матчу - Марк-Андре тер Штеген: