Перші спроби автономізувати навчальні заклади вже зробили на Івано-Франківщині.
Навіщо це робити і чи покращиться від цього якість освіти у розмові з радником з питань муніципальних послуг Івано-Франківського ЦРМС, створеного за підтримки Програми ULEAD з Європою, Марією Баран у «Темі дня» на UA: Карпати, інформує Бліц-інфо
Шлях до автономізації навчальних закладів, насамперед, загальноосвітніх шкіл, відкрив новий закон про освіту. Він передбачає фінансову, організаційну, кадрову та академічну автономію навчальних закладів. Говорячи простіше, право навчального закладу самостійно добирати кадри, розпоряджатись фінансами, формувати навчальні програми та визначати тривалість навчального року, тижня, академічних занять та перерв.
«Якщо елементи організаційної, академічної та кадрової автономії вже впроваджуються у багатьох навчальних заклад України та Прикарпаття, то фінансова автономія – це дуже нове поняття. І тут головний акцент варто робити на відповідальності, яку беруть на себе керівники закладів освіти», - вважає Марія Баран.
Проте, за словами експерта, кінцевий ефект від автономізації навчального закладу все одно оцінюватиметься за рівнем якості освіти, який може бути оцінений за результатами ЗНО учнів закладу або якогось окремого моніторингового зрізу. І тут важливо розуміти, що є ще й компонент відповідальності засновника закладу освіти, а не лише керівника.
Першопрохідцями у певному сенсі стали представники міста Калуша, де на автономну роботу перейшли практично всі навчальні заклади. А серед об’єднаних територіальних громад першими надати повну самостійність освітянам вирішили у Печеніжинській об'єднаній територіальній громаді, де цього року автономізували вже два навчальних заклади з 10-ти. Це Печеніжинський та Сопівський ліцеї.
Михайло Кузик, директор Печеніжинського ліцею, каже, що це більша свобода, насамперед, у фінансовому плані, але й більша відповідальність. А голова громади Ігор Довірак вважає, що це мотивуватиме керівництво навчальних закладів до економії та раціонального використання бюджетних коштів. З іншого боку, каже він, це довіра до керівників. І бачить у цьому лише позитив.
«Ще раз хочу наголосити, що автономізація закладу освіти це за законом право, а не обов’язок чи примус. Це в жодному разі не покарання для директорів шкіл чи керівників громад, які з певних причин не хочуть оптимізовувати мережу шкіл», - вважає радник з питань муніципальних послуг Івано-Франківського ЦРМС Марія Баран