Компанія «Active Group» провела дослідження «Рейтинг нових українських мерів». Мета – дослідити ставлення громад до діяльності мерів українських міст, які були вперше обрані на посаду в 2015-му році.
У кожній області компанія опитала п’ять експертів, усього в Україні – 120. У процесі інтерв’ю з експертами було запропоновано відповісти на питання, які стосувалися оцінки діяльності мерів та оцінити кожну категорію діяльності за шкалою від «1» до «10», де “1” – це негативна оцінка, а “10” – максимальна позитивна оцінка роботи мера. Рейтинг складався із суми оцінок експертів, йдеться на сайті компанії.
Експерти оцінювали діяльність мерів за наступними категоріями:
Довіра виборців, де найвищий бал можна було отримати за високу підтримку з боку мешканців міста на виборах.
Обіцянки, де найвищий бал можна було отримати за виконані обіцянки, і найнижчий, якщо не виконано 60% і більше обіцянок.
Кадрова політика, де найвищий бал можна було отримати за успішно сформовано команду, яка демонструє високий професіоналізм.
Скандали, де найвищий бал можна отримати за мінімальну скандальність.
Протест, де максимальний бал надається за відсутність протестів у місті.
Зв’язки із громадськістю, де максимальний бал можна було отримати за зворотний зв’язок з громадою та відкритість міського голови.
Поточна діяльність, де максимальний бал надається за позитивну діяльність в сфері вирішення питань міського транспорту, регуляторної, бюджетної, освітньої, культурної та соціальної політики.
ЖКГ, де максимальний бал можна було отримати за успіхи в сфері вирішення питань ЖКГ.
Корупція, де максимальний бал присуджується за відсутність проявів корупції.
На базі експертної оцінки було заплановано дослідити рейтинг найуспішніших міських голів першої каденції, на яких місцева громада покладала великі надії та сподівання.
Після отримання чергових даних дослідження з обчислюванням кількісних показників опитувань експертів стало зрозуміло, що робоча гіпотеза була помилковою.
Як виявилося з опитувань експертів, міські голови, які мали на старті великій рівень довіри і на яких громада покладала найбільші очікування, отримали наднизькі показники за категоріями, які відображають діяльність міських голів протягом двох років.
Виходячи з таких обставин, робоча гіпотеза була скорегована і рейтинг перетворився на антирейтинг міських голів з завищеними та невиправданими очікуваннями і сподіваннями громад.
На цьому етапі дослідження переможцями антирейтингу завищених та невиправданих очікувань з боку виборців стали міські голови Глухова та Миколаєва.
Найбільшим розчаруванням виборців одностайно став мер Глухова Мішель Терещенко, на другому місці – мер Миколаєва Олександр Сенкевич.
Нижче презентована стисла думка експертів з оцінками, які визначили головні проблеми та провали в роботі зазначених міських голів.
Нова хвиля мерів, які розчарували виборців
Експерти виділили десятку мерів, які на їхню думку безперечно лідирують з точки зору первинної підтримки виборців з великим ступенем довіри на старті.
Але особливу увагу експерти звернули на двох міських голів, які очолили антирейтинг. Це Мішель Терещенко та Олександр Сенкевич – мери, які стрімко увірвалися в місцеве самоврядування, але також стрімко втрачають або вже втратили підтримку громади та владу в місті. У кожного своя особиста дорога до влади, свій досвід. Але експерти в один голос стверджують: є дві речі, що їх об’єднують – надвисокі очікування громади та ігнорування передвиборних обіцянок після обрання. У другому розділі ми публікуємо розгорнутий аналіз їхньої діяльності з коментарями експертів.
Експерти наголошують, що свій бізнесовий досвід новоспечені міські голови почали переносити на міське господарювання. Один захопився далекими та фантастичними мріями, другий почав втілювати сучасні технології в міське управління. Але цей бізнесовий досвід та підхід завадив вести міське господарство.
Медіа-рейтинг мерів
Також було проведене дослідження задля розрахунку окремого медіа-рейтингу, щоб дізнатися об’єктивні показники згадувань мерів у ЗМІ.
Для цього було проведено пошукову роботу: відбір новин за визначеними критеріями та оцінка їх емоційно-оціночного забарвлення.
На першому етапі був проведений пошук новин щодо висвітлення діяльності мерів. Період пошуку — з 1 грудня 2015 року по 31 жовтня 2017 року. Дата 1 грудня 2015 року — це умовний усереднений старт роботи всіх наших мерів на посадах.
На другому етапі пошукова видача Гуглу була обмежена першими десятьма сторінками (сто публікацій), вважаючи їх достатніми для визначення головних емоційних трендів та беручи до уваги звички пошуку звичайного споживача інформації.
На третьому етапі були розставлені оцінки знайденим новинам за трьома емоційно-оціночними категоріями: позитивна, негативна, нейтральна.
На четвертому етапі були підсумовані всі новини за трьома категоріями для кожного із мерів.
На п’ятому етапі від кількості позитивних новин було віднято кількість негативних новин для кожного із мерів. Різниця була розставлена від меншого до більшого.
Таким чином, чим нижччий показник коефіцієнта, тим вищий щабель посідає мер, і тим більшим негативним медіа-рейтингом він володіє.