Ікона повинна дихати красою - на Прикарпатті освячують унікальний іконостас

У п’ятницю, 17 листопада, в 11.00 в Погоні Тисменицького району, що на Івано-Франківщині, в Соборі Погонської Богородиці відбудеться освячення найбільшого в Україні вишиваного іконостасу.

Іконостас унікальний тим, що ікони не намальовані, а вишиті особливою технікою, всі вони присвячені образу Богородиці і мають велике смислове та естетичне навантаження як з погляду мистецтва, так і з погляду релігії.

Нагадаємо, що в лютому цього року ці вишиті ікони в рамках виставки «Разом до храму» представили в музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Зараз експозиція монтується в іконостас Богородчанах, а завтра його відвезуть, власне, в Погоню, де і відбудеться урочисте освячення. Освячувати іконостас приїде Архієпископ і Митрополит Івано-Франківської єпархії УГКЦ Кир Володимир Війтишин, котрий свого часу благословив на створення такого витвору сакрального мистецтва.

В кого ж виникла ідея, з чого все почалося – розмовляємо на 0342 з ігуменом погінського монастиря Успіння Матері Божої ЧСВВ о. Никодимом ГУРАЛЮКОМ, та з безпосереднім виконавцем ікон, косівським майстром Миколою СИМЧИЧЕМ

Ідея створити таку пам’ятку виникла у ігумена монастиря о. Никодима під час відвідин паломницьких центрів Єрусалиму, Люрду, кожен із яких відзначався певними унікальними рисами. Щоб розпочати роботу над втіленням ідеї, монах-ігумен з гуцульською душею ( родом з с. Вербовець, що на Косівщині) знайшов талановитих майстрів, що змогли вишити ікони з максимально реалістичним і одухотвореним відтворенням святих обличь та образів.

«Мистецтву немає меж. Ми ж можемо мати ікони на всьому: скло, дерево, папір, стіна, але ці ікони особливо художні, тут використана надзвичайно складна вишивка, котра дозволяє передати чистотут і натхнення», - наголошує отець Никодим.

Цей іконостас ми присвятили 800-річчю монашества в Погоні, 400-літтю реорганізації ЧСВВ, 240-річчю Коронації Богородиці в Погоні,100-річчю від народження владики Софрона Мудрого…

Таку роботу взяв на себе о. Никодим також і з нагоди свого 60-річчя та 30-річчя свого священства в Святоуспенському монастирі у Погоні.

о. Никодим наголошує: іконостас чітко структурований, адже такі умови диктують давно встановлені канони.Перший ряд іконостасу — намісний, в його основі — зображення Христа та Богородиці.

«Другий ряд празничного іконостасу ми трохи змінили на Богородичний, марійський. Всі ікони пов’язані з життям та прославленням Богородиці — від ікони ікони Непорочного Зачаття до ікони Коронації Богородиці в Погоні. Це наша новація. Бо в інших церквах на другому ряді іконостасу є образи, де намальовані тільки сцени з життя Христа», — розповідає отець Никодим

Над створенням іконостасу працювали три обдаровані митці: Микола Симчич (с. Нижній Березів Косівського району), Валерій Малиновський (м. Косів) та Олександр Охапкін (м. Олександрія Кіровоградської області) Різьблену частину іконостасу виготовили майтри -різюбярі з Богородчан.

«Я би не називав себе вишивальником, інколи аж дратують такі ярлики,

- каже  Микола Симчич, косівський митець, гуцульський майстер вишиваних ікон.

Це малювання голкою і ниткою на високоякісному полотні. Я використовую американське полотно цваґер, нитки беру «брендові», якнайстійкіші до вигорання. Працюю в техніці петіт-пойнт, в основі якої – гобеленовий стібок і половинний хрест. Загалом я використовував понад 10 видів технік, але найосновніша – це своєрідне обкидування, обмотування нитковим стібком ниток самого полотна, це як пікселі на картині – чим тонша робота, тим ефектніший результат.

"Також ми з моїми 12-ма помічницями використовуємо техніку косих хрестиків, техніку французького та болгарського хреста, в якому, власне, вміщуємо багато стібків. Коли, наприклад, виконуємо екстер’єр, то беремо грубшу, масштабнішу техніку, коли обличчя – тоншу і т.д.Я створюю схему, розмальовую колористику, а дівчата вже акуратно виконують все технічно, - продовжує пан Микола.

Варто наголосити, що разом з  Миколою над створенням ікон для погонського вишиваного іконостасу працював відомий гуцульський майстер Валерій Малиновський, володар титулу Книги рекордів Гіннеса за найбільшу ( 1550 !) кількість стібків у квадратному сантиметрі вишивки. Цей майстер створив на погонському іконостасі «ікону в іконі», тобто це ще більш ювелірна робота. Таких «іконок в іконі» три: Коронація, Явлення та Положення риз Матері Божої…Тут треба сказати, що творці іконостасу трохи змінили ряд так званих празничних ікон: всі вони - марійські, богородичні. Саме тому всі ікони мають стосунок саме до образу Матері Божої.

Зараз іконостас знаходиться в Богородчанах, над ним працюють дуже сильні майстри-різьбярі, вони доробляють дерев’яних різьблений каркас, основу іконостасу, використовують різні породи дерева – модрину, дуб, липу, грушку – і це надає різьбленій частині іконостасу просто неперевершений вигляд і цю естетичну, «дихаючу» складову.

Завтра іконостас везуть до Погоні, де будуть, власне, монтувати його безпосередньо уже в Соборі, з’єднуючи вишивану і різьблену частину в певну канонічну структуру. В роботі не буде «кучерявого» барокового візантійського стилю - буде суха гуцульська різьба з усіма своїми символами і знаками.

«Розумієте, вишиття ікон - не зовсім вишивка, - продовжує Симчич. І справа тут не тільки в техніці. А в підході, призначенні, глибинному сенсі. Вишивати лики святих осіб, істот – це справа тонка і навіть натхненна. Це особливий живопис ниткою, який облагороджує, витоншує обличчя, надає їм світла і внутрішнього змісту.

Не можна вважати іконами вишиті бісером, хрестиком картини, що часто продають в переходах чи й навіть на вулиці. Це упохаблення мистецтва. Ікона повинна дихати красою!

"Над іконостасом я працював шість років. Мої роботи – за мотивами дуже талановитих художників Володимира Сірка і Олександра Охапкіна.

Всі ікони ми «обпилили» спеціальною так званою музейною рідиною, це така «хімія», що ніби законсервовує полотно і нитку на довгий вік."

Слід зазначити, що під час експозиції біля ікон будуть знаходитися певні пристрої, котрі регулюватимуть рівень вологи і сухості в приміщенні, якість термального клімату, необхідного для найкращого збереження цього мистецького витвору.

Отож, в п’ятницю в Погоні можна буде побачити цей сакральний шедевр, побачити людей, що його створили і,можливо, одухотворитися святістю і чистотою ликів святих, в обличчя яких люди вклали всю свою віру і надію.