17-18 вересня в столиці Франції відбувся Чемпіонат світу з перукарського мистецтва OMC HAIRWORLD — 2017. Серед інших Україну представляла Ольга ЗАГАРОВСЬКА, майстер-перукар з Городенки.
OMC Hairworld — ця найбільша подія в світі перукарського мистецтва. Це найвідоміше і титуловане змагання серед кращих світових стилістів, перукарів, нейл-дизайнерів і інших майстрів з «фешн індустрії».
Крайній чемпіонат світу OMC Hairworld відбувся в Франкфурті-на-Майні (Німеччина) в 2014 році. У цьому яскравому подію взяло участь близько 1300 майстрів з 50 різних країн світу.
Цього року Чемпіонат світу з перукарського мистецтва OMC HAIRWORLD— 2017 відбувався в Парижі.
На чемпіонатах з перукарського мистецтва OMC Hairworld учасники на суд глядачів і журі представляють свої роботи: приголомшливі і фантастичні зачіски в комплексі з барвистим боді-артом та нейл-артом. Свої роботи представляють як індивідуальні стилісти, так і різні школи перукарського мистецтва і академії краси з усього світу, а так само відомі бренди.
Міжнародна організація OMC, організатор цих чемпіонатів, була заснована в 1946 році. Організація включає по 3 офіційних делегата від кожної країни, учасниці організації, з правом голосу. НА даний момент президентом організації є Сальватор Фодера (Salvatore Fodera).
17-18 вересня збірна команда України, взяла участь у Чемпіонаті Світу з перукарського мистецтва OMCHAIRWORLD-2017 у Парижі.
Загалом у цьому престижному змаганні взяли участь понад 1500 учасників з 45-ти країн світу.
Вітаємо нашу збірну з дуже вдалим виступом на цьому престижному змаганні! Збірна України виборола сімнадцять нагород, а також один із головних командних трофеїв — Кубок найкращої команди серед майстрів жіночих категорій.
Західна Україна мала в цьому конкурсі свою надію — її представляла наша землячка з м. Городенка Ольга ЗАГАРОВСЬКА— тепер уже титулований майстер-стиліст перукарського мистецтва, котра привезла Україні перемогу — бронзову нагороду за творчі роботи в номінаціях «Гала-зачіска» та «Весільна зачіска». Ольга виборола звання і титул не лише собі, а всій Україні, зокрема, всій нашій Івано-Франківській області.
Вітаємо Ольгу і дякуємо за успішну роботу! Команда сайту 0342 бажає Ользі подальших перемог, заслуженого визнання на рідній землі та вдячних клієнтів і учнів, які продовжать її добру якісну справу.
Ольга ЗАГАРОВСЬКА, ексклюзивне інтерв’ю для сайту 0342.ua
ПРО ПРОФЕСІЮ
З перукарством я пов’язана більш, ніж безпосередньо — моя мама перукар. Все життя я бачила, що мама робить щось таке гарне, але на час мого життєвого становлення ставати перукарем було немодно, непрестижно, тому вступила в Запорізьке педагогічне училище і отримала диплом вчителя початкових класів. Закінчила його, а роботи нема. Тоді вирішила здобувати ту професію, що, треба визнати, подобалася мені з дитинства, та і, як показало життя, була більш практичною...З маминою і чоловіковою допомогою я відкрила у 2001 році перукарський салон в Городенці. Робота вдавалася, все більше мені подобалася, в нас появився немаленький колектив, всі мої дівчата — стилісти, майстри манікюру, візажисти, колористи — це добрі майстри, за роботу яких я не переживаю і впевнена в їхній майстерності…Це дуже важливо на шляху успіху — мати добру команду.
ПРО ПОЧАТОК
Якось побачила в якомусь журналі репортаж про чемпіонат світу з перукарського мистецтва, він, здається, проходив у Франкфурті-на-Майні, і сказала: «Дівчата, у 2006 році я буду на цім конкурсі». Не пожартувала, а саме сказала що буду.
Потім почалися різні навчання, дуже багато працювала, семінари, я вивчала всі умови і вимоги цього престижного змагання, і уже в 2010 пішла на перший свій конкурс. Це був чемпіонат Заходу, зайняли перше місце, потім пішли на чемпіонат України, мали 6-е місце.
Потім — невеликий період долання страху і психологічних бар’єрів… А вже у 2012-у ми поїхали на конкурс в Санкт-Петербург на «Невські береги», зайняли там четверте місце, призове. Розумієте, участь у світових чемпіонатах має свої статусні правила, потрібно перейти всі нижчі щаблі, щоб потрапити на нього… Тобто, скажу таке: не кожен майстер-перукар може бути конкурсником. В мене був спортивний інтерес до нього чи що…Ну десь так, напевно.
ПРО ДИТИНСТВО
Ооо, завжди відмінниця, спортсменка, все виконано і все зроблено, мінімум обговорень, максимум результату, і все дальше і дальше. З дитинства ще засвоїла таку потрібну річ, як витримка…Не треба підскакувати і піддаватися емоціям — їх треба контролювати і повертати їх потенціал в потрібне русло.
Є такий кайф, знаєте, коли ще в дитинстві ти кайфуєш від того, що в тебе все зроблено на відмінно. Ото я з тих( сміється – авт.)
ПРО НАПРЯМ У ПАРИЖ
Коли отримала пропозицію щодо участі на світовому чемпіонаті, то відразу аж засумнівалася. Було страшно, дуже страшно…Але мені хотілося, я розуміла, що зможу, при чому розуміла неемоційно, а чисто аргументовано і доказово…Тому праця була шалена.
Їздила в Дніпро на тренінги, збирала кошти….Тобто, сумніви були не в плані своєї майстерності чи витримки, чи натхнення, а, можливо, навіть в плані фінансів. Тобто, треба мати не лише голову, талант, бажання і напрям. Треба елементарно гроші. Фінанси — одне із тих же статусних правил чемпіонату, учасник повинен укласти певну суму грошей для того, щоб мати можливість там бути. Плюс на дорогу, проживання, харчування і т.д. Але зважилися. Півроку тренувалися, півроку збирали гроші. І поїхали. В цім є така якась мужність, ризик, але це — теж складова багатьох досягнень.
ПРО ДОРОГУ В ПАРИЖ
Уже сама участь в чемпіонаті — це дуже велико для мене, на перемогу не дуже сподівалася, це мені, напевно, бонус за мою впертість і за їхню – родинну – мужність. Я мала дуже гарних тренерів, працювала з ними, це була наша спільна цілеспрямована акція.
Тут не той випадок, що от в Городенці народився самородок Загоровська, і це відкриття сезону взяло і перемогло. Всі ці "кіношні" і книжні сценарії — то не про мене. Я маю певний талант до цієї творчості, так. Але мене зробила моя праця, мій характер, мої рідні і моя команда. Скажу більше — переважно такі складові успіху в більшості успішних людей. На самому таланті далеко не поїдеш.
ПРО ПАРИЖ
На чемпіонаті я була в глибокому естетичному шоці, бо це надзвичайно яскраве, барвисте свято, перукарське мистецтво завжди красиве, тому ці конкурси самі собою дуже естетичні і креативні.
Уже в гримерці, коли нам робили макіяж, до нашої моделі підходять якісь люди, питаються щось там, фотографуються…Ооо, думаю, процес пішов...Тому напруга трохи спадала, бо ось конкурсу ще не було, але вже все було зрозуміло, і ми поволі починали вірити, що дуже навіть може бути, що ми переможемо. Бо робота була справді цікава і оригінальна.
В нашій команді було третє індивідуальне місце, а на другий день — третє командне. Конкуренція була шалена, всі були якісні і майстерні. Моя зачіска виявилася і красива, і модерна, і стильна, і зроблена технічно грамотно,і вкладена в усі часові вимоги. Саме за цими критеріями визначили її перемогу.
Зачіску я повинна були зробити за 20 хв, те, що дівчата роблять тут дві години, я повинна свою майстерність довести до максимальної швидкості. Тобто один і той же елемент я маю зробити мільйон разів, щоб автоматизувати його, а отже мати можливість на чемпіонаті думати про креатив, а не про техніку.
Париж - таке місто дуже вільне, там ніхто не випинається, все дуже органічно, але оця їхня така природня елегантність, то так як в нас природня гостинність— вона чутна в усіх рисах, поглядах, вона витає в повітрі. Тому аж надто складно уже там на місці і не було.
ПРО СІМ’Ю
В нас з чоловіком партнерство і дружба, а загалом сім’я — це сім’я, ніхто мені лаври на шию не повісив, роблю всі обов’язки, ми розуміємо один одного…Ні сама бізнес-«жилка», ні сам талант не допомагає: має бути підтримка. Ми намагаємося працювати всі вкупі, ми прикриваємо тил один одного.
ПРО КОМАНДУ
Ми завжди разом, в нас нема суб’єктивних амбіцій ніколи. На конкурсі нас було багато: це, по-перше, Надя Рибко, технолог-колорист, дівчата з мого салону, котрі чесно відпрацьовували всі мої забаганки божевільні, щоб ви розуміли…Це мої діти, чоловік, друзі...
Моя модель — Іра Ізубенко — професіонал модельного агенства, ми познайомилися на одному з семінарів у Буковелі. Іра має добрі природні дані, вона красива, і її волосся — на рідкість придатне саме до зачісок, воно здорове, міцне, має добру гнучку структуру.
Зачіска розробилася командно, кожен давав ідею…Назва? Ну нема назви. От, нема. Така фантазійна штука, хай собі кожен свою придумає (сміється – авт.) Дехто її назвав «піроженком», дехто "пломбіром"…
ПРО ПЕРЕМОГУ
Зачіску ми робили з 4-ї години ранку, всі були дуже втомлені.
Але коли ось наступив саме цей момент оголошення нашої перемоги, то самі масштаби дійства попереверталися в голові так, що не забудеш тієї миті.
Ідеш тією доріжкою, майже підсвідомо згадуєш маму, чоловіка, дітей, друзів, вони там стоять десь, хто плаче, хто скаче, але ти точно знаєш, що раді тобі і твоїй перемозі, і тому диплому, і тій медалі, по яку ти йдеш...
І це дає відчуття сили і віри. Що в житті можна робите безчисленну купу крутих справ…
Ну як вам сказати про емоції — отримали, то взагалі весь розум затьмарився( сміється – авт.)
ПРО ЖІНКУ. ЖІНКА.
Гарна жінка — це розумна, красива, врівноважена, але перше за все, таки розумна…Має бути і наполегливість, і працьовитість, але розум — на першому місці. Всі оці розмови чи то про стандарти, чи то про якісь дуже революційні типи жінок – все це «відмазки», крайнощі, за якими жінки ховаються. Тому розум потрібний в таких моментах, він дає можливість об'єктивного мислення.
Думаю, жінка має розум для того, щоб ним користуватися, а не хизуватися.
ПРО ЖІНКУ. ЧОЛОВІК.
Має бути доглянута, красива, розумна…А якщо така не є, то можна на таке навчити. Кожна жінка повинна щось робити.Але не зациклюватися на чомусь одному. Я не хотів би наприклад, щоб Оля сиділа тільки вдома домохазяйкою, але і не хотів би, аби вона тільки віддавалася роботі.
Олі стає всюди, її всюди повно і вона все робить добре, вона енерджайзер такий, і я її завжди в цім підтримаю, тому що люблю, щоб біля мене була не лише красива, але й розумна і успішна жінка.
Вона любить сім’ю, життя, дітей.
Вона весела, вона цікава, з нею навіть сваритися цікаво.
От вона вміє малювати і любити. Вона навіть щурів любить — а Парижі під Ейфелевою вежею фотографувала їх і аж пищала від задоволення. Вона мене навчила любити ліс, раніше я дивився на ліс, як на паркет, а тепер я бачу дерева і їх красу.
Ми вчилися в одній школі, Оля молодша від мене, потім разом їздили на навчання одним транспортом, такі собі студенти. Чи сваримося? Зараз — ні. А в період демонстрації характерів деколи сварилися, так…( сміється – авт.)
Як би з нею був інший чоловік, чи змогла би вона перемагати, бути успішною? Ну не знаю, тут в Ольги два варіанти: вона перемогла би або раніше, або пізніше, але перемогла би. Ну любить вона це. І ці риси її мені ніяк не шкодять, я це тільки підтримую і радію з того. Красива жінка – це завжди заздрість. Я готовий і до цього. Бо це нас ніяк не чіпає. В нас інший клопіт.
ПРО ПЛАНИ
Хочу на Еверест. Ще хочу, щоб вже мої учні брали перемоги, бо я вже й наразі не знаю, чи маю бажання до нових перемог...Але, думаю, це такий просто емоційний "відкат", з часом я, певно, зміню свою думку.
А в професії…Певно, що буду намагатися тримати «марку», бо це теж завдання не з легких, часто саме тут «зривається» багато тих, хто має певні досягнення...Що бажаю галицьким жінкам? Бажаю планувати жити красиво і з мріями!
Читайте також: Реставрація дверей - це мистецтво...