Учора, 14 серпня, на Прикарпатті втретє відбувся фестиваль «Медовий Спас».
Цього року вперше він проходив в статусі відкритого обласного фестивалю. Тут не лише відбувались святкові заходи, а й обмінювалися досвідом бджолярі з усієї України. Також напрацьовувалась спільна стратегія дій щодо подальшого розвитку бджільництва на теренах держави. Про це IA ZIK повідомили організатори фестивалю.
Львівські бджолярі привезли до Коломиї різноманітне обладнання. Володимир Горішник, голова спілки пасічників Львівщини, говорить що не лише від держави залежить розвиток бджільництва. За його словами, нині зростає кількість пасічників лише за рахунок дрібних виробників, що не вирішує проблему забезпеченості медом українців на 100%. Разом з тим у нас існує проблема культури споживання меду. Згідно статистичних даних, Україна пасе задніх за показником споживання меду на душу населення. Тут без відповідної державної програми не обійтися. Необхідно налагодити партнерські відносини між бджолярами та державою, тоді і є реальний шанс розвитку цієї галузі сільського господарства.
Також пан Володимир наголосив, що пасічництво справа не з легких і рік на рік не приходиться. Цьогоріч на Львівщині меду зібрали приблизно на 30% менше, як минулоріч. Чимало меду відправляється на експорт, але за кордоном український мед ще не є розкрученим брендом і елітні сорти не цінуються, переважно експортують соняшниковий мед, якого в Україні надлишок.
А от Карпатський мед – це вже бренд. На цьому наголосив голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк: «Жоден мед в Україні не має таких лікувальних властивостей, як карпатський, зібраний в екологічно чистій місцевості з багатьох рослин».
Також чимало учасників фестивалю привезли до Коломиї медовий квас. У всіх він різний, але однаково корисний. «Не даремно наші прадіди завжди мали влітку у сіні бутлю медового квасу. Він добре втамовує спрагу, додає сил і корисний для імунної системи. Зробити квас вдома не складно. Мед розвести з водою до приємного смаку, додати шматок підсмаженого ржаного хліба, дріжджів у пропорції 2 грами на 10 літрів води, а хто хоче можна ще й родзинок покласти. Через добу можна вживати, а зберігається такий напій приблизно тиждень», – сам п’є і всім радить Констянтин Лецин з Богородчанського району.
Переважна більшість пасічників намагаються продавати продукцію в Україні, а от гості з Хмельницька, більшу частину меду продають до Білорусі. Лише 10% від загально річного збувають в рідному Хмельницьку. Саме тут отримують найкращий гречаний мед, але, як наголосили гості, великою проблемою якості продукції стає використання на полях хімії. Тенденція до збільшення використання хімічних засобів на полях задля збереження урожаю сильно шкодить бджільництву і мед, який цінується за кордоном, через свої лікувальні цінності може втратити свої властивості.
Протягом цілого фестивального дня в народному домі функціонувало містечко майстрів декоративно-вжиткового мистецтва та тривала мистецько-духовна програма за участю колективів з України та Івано-Франківської області.