На Прикарпатті екологи та енергетики об’єдналися задля захисту лелек. Природоохоронцям допомагають дістатися гнізд пернатих, які зазвичай оселяються на електроопорах. Це потрібно, щоб обкільцювати пташенят. У такий спосіб науковці збираються простежити шлях перельоту птахів та дізнатися про небезпеку, яка трапляється на шляху білих лелек.
До лап пташенят науковці кріплять два кільця з номерами. Орнітологи у такий спосіб хочуть отримати більше інформації для захисту птахів. Знатимуть, куди саме білі лелеки мігрують, якими шляхами прямують до місця зимівлі. А також - де на них чекає найбільше небезпек. Адже щороку пернаті долають чималу відстань - майже 10 тисяч кілометрів - з України до східного узбережжя Африки.
Андрій Бокотей, президент західноукраїнського орнітологічного товариства:
- Якщо птаха застрелили, то будемо знати, які небезпеки чекають на птаха на його міграційному шляху. В багатьох африканських країнах лелеки є видом, який входить в харчовий раціон. В деяких племенах лелека є таким священним тотемним видом, на них полюють для того, щоб з голів чи інших частин тіла зробити якісь символічні фігури.
Місцеві енергетики допомагають підйомними машинами, адже лелеки найчастіше гніздяться на елекроопорах. Тепер екологи знатимуть, чи повертаються птахи у місця, де народилися, чи мостять нові домівки. Енергетики сподіваються, що дослідження допоможуть у майбутньому вберегти лелек від уражень струмом.
Ольга Тишко, куратор програми охорони лелек ПАТ "Прикарпаттяобленерго":
- Вважається, що лелека, котрий виріс в гнізді на опорі, буде повертатися або в це гніздо, або будуватиме аналогічне теж на лініях електропередач. Стеження за лелеками, в яких є ці кольорові мітки, дозволить побачити, чи справді є шанси щось змінити в поведінці птахів, чи навпаки - дійсно кількість птахів на електроопорах буде збільшуватися.
В Україні гніздиться майже чверть усіх лелек Європи - це 30 тисяч пар. Якщо вже обкільцованих птахів помітять орнітологи в інших державах - одразу ж передаватимуть інформацію українським науковцям.