Археологічні дослідження останніх років істотно розширили знання про найдавніший період історії Івано-Франківська. Зокрема, в останнє десятиріччя науковці та проектанти Івано-Франківська детально вивчили роль залишків системи фортифікаційних споруд Станиславівської фортеці в структурі історичного середовища міста. Про те, що ж знайшли на місці історичної фортеці розповів архітектор-археолог, лауреат державної премії України Василь Романець.
"Станиславівська фортеця чудово поєднала у собі всі функції міста: військово-оборонну, політико-адміністративну, економічну та релігійну. Зовнішній вигляд середньовічного міста визначали його оборонні стіни, що були невід’ємною частиною архітектурного ансамблю, та адміністративні й культові споруди, які в значній мірі теж мусили бути пристосовані до оборонних дій. Єдиними спорудами, які конструктивно дещо виступали поза межі фортеці, поза межі мурів були міські брами і равеліни", — зазначає Василь Романець.
Обмеженість території міста мурами, у свою чергу вимагала раціонального внутрішнього планування. Міська забудова виступала на тлі оборонних стін і повинна була чітко узгоджуватися з такою структурою. Єдиними спорудами, які конструктивно дещо виступали поза межі фортеці, поза межі мурів були міські брами і равеліни. Вони виконували як оборонну роль, так і роль посередника, що єднав міщан із прилеглими передмістями та дальшим світом. Не випадково в 17 ст. земляні вали переривалися міцними кам’яними брамами, на що звертали увагу іноземні мандрівники.
За останні декілька років археологи провели немало рятівних розкопів-розвідок, при яких виявили рештки фортифікаційних конструкцій Станиславівської фортеці. Зокрема, при спорудженні будинку на вул. Галицькій 41 та в котлованах при попередніх новобудовах знайдено рештки Галицької брами, оборонний вал фортеці, рів, підмурки мосту Галицької брами, трипільське поселення, кут північно-західного бастіону, елементи конструкцій каналізації фортеці, мур на місці майстерні протесів дерев’яних констуктивів, залишки будівлі дофортечного періоду.
Рештки кам’яних підмурків Галицької брами Станиславівської фортеці складалися з великого рваного каміння, забутованого і пролитого розчином. В окремих місцях проміжки між камінням закладено цеглою. Загальна довжина основи брами становила 15 м., а ширина була близько 10 м. Висота збережених підмурків 3-2,5 м. Їх виявили на материковій площині оборонного рову. Таким чином, підмурки Галицької брами знаходились перед оборонним валом в рові та служили фундаментом під велику два чи триярусну в’їздну оборонну вежу, яка носила назву "Галицька Брама".
В багатьох місцях прослідковується оборонний вал фортеці шириною разом із підпірними стінками - 13,5 м. Вони складені з великого каміння, які пролиті глиняним розчином, а проміжки закладені цеглою. Подекуди збереглась і цегляна ізоляційна обкладка стіни в один шар.