Це розповідь про те, як влаштовані Карпати в одному з мальовничих районів гірського краю. Про вирубки, напівлегальні туристичні бази, полонини, скелі та едельвейси, проблеми гірського району та його перспективи.
Свидовець - це унікальний гірський масив, який не дарма ще називають серцем Європи. Розташований він у південно-східній частині українських Карпат і оточує із заходу місце, яке географічно визначає центр Європи.
Журналісти проекту "TEXTY.org.ua" розповідають, що насправді у реальному житті на Свидовець можна добратися лише убитою дорогою через Драгобрат. Нею лижників та туристів возять армійські УАЗи та ГАЗ-6, по-простому «буханки» і «бобіки». Це великий місцевий бізнес. Дорогу регулярно змиває гірським потоком Свидовець. Власники транспорту і готелів на Драгобраті постійно сперечаються, хто має скидатися на ремонт дороги. Офіційно вона належить лісництву, але яке йому діло до туристів, тож її ремонтують лише ті, кому вона потрібна.
Відмінною рисою краю є велика кількість унікальних високогірних озер з чистою і крижаною водою, які носять дивні назви. Крім того, Свидовецький хребет ще називають одним з найбільш трав'янистих в українських Карпатах. Ніде так високо в Карпатах ви не побачите буки, як на Свидовці. Тут їх можна знайти навіть на рівні 1380 м. Особливо вражає на масиві Свидовець гірське різнотрав'я, альпійські луки. Незважаючи на великі висоти, тут різноманітний трав'яний покрив.
Таким чином, Свидовецький масив дозволяє гуцулам облаштовувати повноцінні пасовиська для коней, корів, овець. Ні для кого не секрет, що бджільництво, садівництво та вирощування овець, кіз, коней - це споконвічне заняття гуцулів, які літо проводять на гірському масиві Свидовець. Гуцули - дуже доброзичливі і щирі сердцем. Тут ви зможете познайомитися ближче з побутом і культурою цього народу, поспілкуватися з ними. Більш того, цілком можливо вам пощастить зазирнути до них в колибу, і покуштувати смачних карпатських високогірних сирів: будз, бринза і вурда.
Всього Свидовець налічує 9 вершин. Найвищою і значущою точкою хребта є гора Близниця, про яку було складено безліч легенд і переказів. Вона досягає 1883 м. Хоча насправді, на Свидовці всього 3 Близниці: Мала, Велика і просто Близниця. Мала (1872 м) і Велика (1881 м) мають невелику різницю в висоті і розташовані зовсім поруч, тому з боку здається, що вони дуже схожі. І все ж вони є досить популярними об'єктами пішохідного туризму - з одного боку - приваблива висота вершин, яка є майже максимальної для Карпат. З іншого - легкий маршрут, адже поруч розташовані населені пункти з налагодженою транспортною розв'язкою. І це в свою чергу є безсумнівним плюсом, якщо ви плануєте похід на Свидовецький хребет на вихідні, адже вам не доведеться брати відпустку або відгул.
Самою "невеликою" є вершина Берляска, вона становить 1555 метрів. Кожна з вершин Свидовця буквально пронизує хмари, відкриваючи погляду фантастичні і дивовижно мальовничі картини.
Читайте також: Вершини Близниці, Свидовецький гірський масив
Озера на Свидовці мають льодовикове походження і знаходяться в своєрідних скелястих амфітеатрах - льодовикових цирках. Перше озеро зветься "Драгобратське", воно ж озеро Івор. Завдяки тому, що розташоване на території гірськолижного курорту Драгобрат. Поруч з ним розташувалися схили з густими чорничними заростями. Якщо маршрут піднімається через них і обходить гору Стіг траверсом, в лівій стороні відкриється вид на озеро Ворожеска, яке затишно розташувалося на висоті 1450 метрів. Спуститися до озера можна лише по досить крутому схилу.
Дагяска або ж Геришаска - це назва найбільшого озера хребта Свидовець, яке знаходиться на висоті 1577 м. Під'їхати до озера можна на позашляховому транспорті по грунтовій дорозі. Місце користується особливою популярністю серед туристів, тому нерідко тут можна зустріти безліч наметів.
«Драгобрат» означає «вирубка». Колись це була звичайна полонина на розчищеному від дерев відрозі Свидовця. Тут випасали овець, косили сіно і варили сир. У радянські часи з’явилися дерев’яний барак лавинної станції і зимовий притулок для молодих наукових співробітників, які й почали «катати» місцеву снігову цілину. Так почалася історія знаменитого лижного курорту. Зараз тут понад 50 котеджів та готелів, яким уже бракує місця.
Драгобрат не має єдиного власника і єдиного плану розвитку. Як наслідок — хаотична інфраструктура, запах вигрібних ям біля котеджів, часом — засмічена будівництвом територія.
Натомість, на території Карпатського біосферного заповідника місцеві мають право вести господарську діяльність. Вівці, корови, коні — їх тут випасали споконвіків. Сир, м’ясо, молоко. А ще збір чорниць, пасовиська та ягідники, перемішані на полонині. Та люди куди шкідливіші, ніж вівці. На Свидовець легко можна виїхати машиною, а в погожу суху днину — навіть паркетником, не кажучи вже про згаданий вище автопарк армійських всюдиходів в Ясіні. Хребет вкритий мережею накатаних польових доріг. Безкінечний літній трафік моторизованих туристів руйнує полонину.
З іншого боку Свидовецького хребта — полонина Крачунеска. Сільськогосподарські землі, якими користувалася громада села Чорна Тиса. Все нібито так само, як і на полонині Урда, — дерев’яні хатки, зарослі дикого щавелю… Але ця полонина уже поділена на ділянки по 1,5—2 гектари. 11 ділянок, кожна — вже у приватній власності, поки що з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», тобто без права будувати готель. Але згодом призначення змінять на «туризм», пишуть дослідники проекту "TEXTY.org.ua"
Логічно припустити, що Крачунеску чекає доля Драгобрату — туризм замість випасу худоби. Регіон бідний, тож не варто засуджувати людей, котрі хочуть заробляти на туризмі. Таким шляхом свого часу йшли альпійські регіони Швейцарії, Німеччини, Австрії, Італії. Питання дня: як зробити це цивілізовано і з мінімальною шкодою для довкілля, хоча б як у сусідній Польщі?