Писанка — носій прадавніх знань Гуцульщини. Майстер-клас від всесвітньо відомого писанкаря (ФОТО)

Сьогодні, 5 квітня, напередодні Великодня, у Франківську пройшов майстер-клас з писанкарства.

Участь в ньому взяли представники ЗМІ, студенти журфаку, а також члени обласної спілки журналістів України та ректор ПНУ Ігор Цепенда.

Майстер-клас для присутніх провів Олег Кіращук, знаний коломийський писанкар, активний майданівець та учасника бойових дій на Сході України. Роботи пана Олега добре знані як в Україні, так і закордоном. 

«Кожне розписане яйце передає неповторне бачення традиційних гуцульських і покутських символів-оберегів, трипільських мотивів, майстерно інтерпретованих у складних авторських композиціях» — розповідає він.

Також писанкар наголошує, що важливо розрізняти писанку, написану на шкаралупі пустого і повного яєць. Перше — це колекційний варіант, який має довго зберігатися. В другому криється та сама енергетика, про яку так багато говорять, розповідаючи про сакральне значення писанок.

Богдана Засідко, прес-секретар ПНУ, ведуча та організатор заходу

Розписують не тільки курячі, але й гусячі та страусині яйця

На поверхню яйця воском наноситься рисунок писанки. Застигаючи, віск щільно прилягає до поверхні і захищає її від дії фарби. Отже, коли наносимо віск на біле яйце, на готовій писанці ці місця будуть білими, коли пишемо по поверхні, зафарбованій у жовтий колір — жовтими і так далі, аж до найтемнішого кольору, тому що кольори на писанці отримують накладанням одного кольору на інший, від найсвітлішого до чорного. 

Гарячий віск накладається спеціальним інструментом — писачком.

На писанках Сонце позначається знаками у вигляді кола, кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, а також у вигляді шести- та восьмипроменевих розеток, зірок.  Хрест — це перетинання двох ліній: горизонтальної (часу) і вертикальної (вічності) — волі людської з волею Божою. Хрест є водночас і буттям, і небуттям.  Квіти і зірки символізують душі людей, а образ квітів більше пов'язаний із дітьми.

Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем. 

Читайте такожВ Космачі проходить масштабний ярмарок писанок (ФОТО)Долучіться до благодійного розпису велетенської писанки