Франківські дігери дослідили головний магістральний колектор міста, що тягнеться від пасічної до самого центра міста. Світлинами та враженнями від подорожі вони поділилися на ресурсі “Urban Exploration Ivano-Frankivsk”.
Прогулюючись через міст з Пасічної до центральної частини міста, з правої сторони, в дамбі, можна побачити невелику продовбану дірку.
З цього місця, при сильних зливах, з каналізаційного колектору надлишки рідини мають витікати в річку. Якщо заглянути всередину – можна побачити колектор квадратного типу, а також відчути не дуже приємний сморід.
Колектор на третину замулений і приходиться йти, зігнувшись. Пройшовши певну відстань – можна побачити, що колектор закінчується переходячи в трубу, приблизно, метрового діаметру.
Якщо пролізти по цій трубі – ми попадаємо в продовження квадратного колектора. Нова цегляна кладка біля труби — це сліди оновлення колектора.
Знову "старий, добрий" квадратний колектор.
Історична частина колектора, яка цікавила нас найбільше, дуже засмутила, тому що була затоплена фекаліями. Спробувавши пройти по ньому, дослідник ледве вибрався — ногу затягувало вниз.
Здавалося, що ніби все. І більше нічого цікавого не буде. Але поруч ще була перепадна камера, з якої рідина текла з міських стоків до очисних споруд в Ямницю.
Ось так вона виглядає з труби аварійного зливу:
Течія тут буває досить сильна, а дно — слизьке. Тому треба бути особливо пильним і обережним — якщо послизнутися і впасти — піднятися на ноги дуже проблематично і може призвести до трагічних наслідків. Звідси, також, йде труба в напрямку до історичного колектора.
Через деякий час промінь ліхтаря освітив "вихід" з цієї труби. Ми опиняємося в продовженні історичної частини.
Біля стінок було щось подібне на прохідні бортики. Але йти ними було не зручно.
Вони ведуть до люка, але вилізти через нього нам теж не вдалося б — по ньому, як і по всіх інших, досить інтенсивно їздили машини.
Досить часто зустрічалися різноманітні труби врізані в колектор. З деяких текла вода.
Далі основний колектор розходиться на два менших.
Ліва вітка колектора. Йти дуже не зручно — по краях були бортики, а по центру — вузький і слизький жолоб. Та ще й течія досить сильна.
Приблизно через 600 метрів зустрівся перепад рівня води. Глибина після нього майже сягає пояса.