Під час ремонтних робіт у вівтарній частині (за іконостасом) Архікатедрального Собору в Івано-Франківську, який розпочався 7 травня на західній стінці престолу, спорудженого з австрійської цегли, виявлено вмуровану кам’яну таблицю розміром 50х70 см з викарбуваним на ній написом:
СЕЙ УГОЛЬНИЙ КАМІНЬ ЗНАЙДЕНО 18 МАЯ 1895. В СТАНИСЛАВОВІ ПРИ КОПАНЮ ФУНДАМЕНТІВ ПІД БОЖНИЦЮ, ГДЕ СТОЯЛА ДАВНІЙШЕ РУСКА ЦЕРКОВ ВОВЕДЕНЬСКА, ВМУРОВАНО В ГОЛОВНИЙ ПРЕСТОЛ КАТЕДРИ СТАНИСЛАВОВСКОЙ НА ДНИ ПЕРЕНЕСЕНЯ МОЩЕЙ СВ. НИКОЛАЯ.
ВАСИЛИЙ ФАЦИЄВИЧ, МІТРАТ АРХІПРЕСВІТЕР. 1903.
Дослівно переклад цього напису сучасною українською мовою звучить так:
„Цей наріжний камінь знайдено 18 травня 1895 року в Станиславові під час копання фундаментів під синагогу, де раніше стояла руська (українська) церква Введення (у Храм Пречистої Діви Марії), і вмуровано в головний престол Станиславівської катедри у день Перенесення мощів св. Миколая (22 травня) 1903 року.
Василій Фацієвич, Мітрат, Архіпресвітер”.
Досі серед археологів та істориків не існувало одностайної думки, яку назву мала перша українська церква в Івано-Франківську.
Тепер можемо з певністю підтвердити, що це була церква Введення у Храм Пречистої Діви Марії на Заболотівському передмісті (це підтверджує також авторитетний польський дослідник Алоїз Шарловський у праці „Станиславів і повіт Станиславівський під оглядом історичним і географічно-статистичним (польською мовою). – Станиславів, 1887. – с. 225).
Досі не було також однозгідності, де саме конкретно вона була збудована. Дослідники Володимир Грабовецький та Володимир Полєк, на основі доступних архівних джерел, схилялися до думки, що святиня стояла на місці теперішнього Архікатедрального Собору св. Воскресіння (Майдан Шептицького, 5).
Найближчим до істини виявився відомий краєзнавець св. п. Мирон Мицан, який був переконаний, що церква Введення знаходилася неподалік теперішнього будинку №7 (колишня синагога) на вул. Страчених, 7 (навпроти обласної філармонії). Тут, у скверику, 5 травня, Предстоятелями Українських Церков під час святкувань 350-річного ювілею Івано-Франківська освячено пам’ятний знак.
Пам’ятна таблиця та напис на ній, виявлені на західній стінці престолу Архікатедрального Собору св. Воскресіння, остаточно вказують, що перша українська церква була зведена безпосередньо на місці, де тепер височить колишня синагога. Так, у написі читаємо, що „наріжний камінь знайдено 18 травня 1895 року в Станиславові під час копання фундаментів під синагогу, де раніше стояла руська (українська) церква Введення”. Остаточне підтвердження цьому знаходимо в книзі „Івано-Франківськ: енциклопедичний словник” (Нова Зоря, 2010, - с. 168): „20 червня 1895 року відбулось урочисте закладання наріжного каменю підбудівництво синагоги „темплюм”... на теперішній вул. Страчених, 7.”
Таким чином, під час копання котловану під синагогу 18 травня 1895 року було знайдено наріжний камінь церкви Ведення, а через місяць, 20 червня, закладено підвалини самої синагоги.
Завдячуємо Божому Провидінню, під натхненням якого о. мітрат Василь Фацієвич, тодішній адміністратор Станиславівської Єпархії (17. 01. 1901 – 18. 05. 1904), зберіг для нас цю реліквію, яка остаточно розв’язує дискусію науковців про те, як називалася і де стояла перша українська церква в Івано-Франківську.