Ніжитися на зігрітих сонцем шовкових простирадлах, чи в грудах каменю спробувати неймовірне відчуття «безпеки в небезпеці»?
Змінюймо класичний відпочинок не зовсім звичною формою, перенісши його… під землю, — рекомендує 0342.ua
Печера «Атлантида»
Відстань приблизно у 190 кілометрів від Івано-Франківська перенесе вас у загадкові лабіринти підземного світу печери «Атлантида». Вона розташована в с. Завалля Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
«Атлантида» є найбільшою печерою серед безлічі гротів і штолень Хмельницької області. Вперше про неї стало відомо з 1957 року, коли під час чергового вибуху в гіпсовому кар’єрі с. Завалля відкрився вхід до підземного лабіринту. Згодом, з 1968 р. дослідженням печери почав займатися київський спелеолог Валерій Рогожніков, який і назвав печеру «Атлантидою».
Мандрівку до «Атлантиди» з Івано-Франківська найкраще здійснювати власною автівкою. Можна також найняти мікроавтобус, скинувшись разом із друзями на пальне.
Дорогою до:
Дорогою до печери можна оглянути руїни замку-палацу в місті Скала-Подільська, ну і, само собою, знаменитий Кам’янець-Подільський. Проте, розраховуйте свої сили і час, адже печера готує багато несподіванок.
"Чорний" і "білий" спелеологи
Екскурсія триває близько п’яти годин. Проте, вона починається вже перед входом в печеру, коли перед тобою раптово вимальовується кількаметрова стіна, по якій, з допомогою провідників, необхідно «видертися» до входу. Перше випробування себе, перші моменти відчаю, який щосили ховаєте у собі, і, нарешті, перша маленька перемога. Ви всередині. Комбінезон, ліхтарик, які видають провідники ще на вході, і абсолютна тиша. Ось і все, чим будете володіти кілька годин. Ноги тих, хто попереду, поодинокі кажани в стані абсолютного спокою і безмежна кам’яна краса — те, що будете спостерігати. А ще провідники розповідатимуть багато цікавого. Зокрема про те, що «Атлантида» має три рівні, а в одному із залів («Казка») — чотири. Печера практично на 80% від свого об’єму кристалізована і з 15 існуючих видів кристалів тут налічується 12. Найбільш унікальними є кам’яні «квіти» — гелектити, форма яких не зустрічається у жодній з печер світу. Вік печери 12 мільйонів років. Яким же крихітним в такому безмежжі часу видається власне життя!
Найбільш унікальними є кам’яні «квіти» — гелектити, форма яких не зустрічається у жодній з печер світу.
Тиша змінюється моторошними історіями провідників про «чорного» та «білого» спелеологів, які, відповідно, шкодять чи допомагають. Підйоми та спуски долаються з допомогою мужньої допомоги того, хто поруч. Ну а відчуття дискомфорту від багнюки і тисячі думок «а що я, власне, тут роблю» змінюються дивним внутрішнім спокоєм, коли виходиш на поверхню.