Ми звикли до пишних пасок, печених з дріжджового тіста. Але в інших регіонах України готують також сирні паски. Такі паски популяризувалися в галицькій жіночій пресі міжвоєнного періоду і стають популярними тепер.
Старі галицькі рецепти сирних пасок пропонує читачкам редактор 0342.ua.
Тогочасні лексика та орфографія збережені. Публікується з журналу "Жіноча доля" від 15 квітня 1933 року:
"Сирна паска не варена
1 кг., себто 1,5-2 літрів добре витисненого з сирватки молодого солодкого сира змолоти, або протерти крізь сито. Так само перетерти 2 шклянки свіжого масла. Додати 2 жовтка, шклянку густої сметани, терти дуже добре валком у макітрі. Дальше додаємо до смаку соли, пів кіля, або й більше цукру й ванілії (паска мусить бути дуже солодка). Як добре перетремо, домішати добру пригорщу перебраних і добре сполосканих родзинків без кісточок, січених горіхів, або мигдалів (спарити і обібрати зі шкірочок), саженої й січеної помаранчевої шкірки, цукатів. Все добре вимішати.
Тимчасом злагодити новий вазонок від квітів, виложити змоченим і витисненим полотенцем, вложити до нього добре вимішану масу. Полотенце зверху зв'язати, приложити зверху невеликим тягарцем. Покласти на холод так, щоб вологість через дірку у дні стікала. Другого дня виймити з полотенця й подавати на стіл.
Паска варена
2 кг. сира, добре витисненого, протерти крізь сито. Шклянка з сметани, 6-8 яєць, 1 кільо цукру, ванілії, шклянка сметанкового масла - родзинки, мигдали, або горіхи. Все разом розігріти до горяча на плиті, але не дати закипіти. Виложити до форми й вогкої серветки, як вище. Покласти на добу на лід. Виймити з полотенця, виложити на тарілку. Можна прикрасити смаженими овочами. Коли першого дня не з'їмо котроїсь із пасок, треба винести на холод".