Реконструкцію міського парку не можуть завершити ось уже 13 років

Після того, як у Івано-Франківську забудували або зарезервували під забудову практично усі можливі й неможливі місця, новообрана міська влада несподівано оголосила курс на збільшення зелених зон. Принаймні, саме таке завдання перед новим головним архітектором обласного центру Прикарпаття поставив міський голова Руслан Марцінків. Він також заявив, що кожен сквер та парк відтепер фінансуватимуться окремо і що окреме фінансування отримає навіть кожне зелене насадження. А рекомендуючи призначити на посаду директора міського парку культури і відпочинку імені Т.Г. Шевченка Руслану Василюк, мер наголосив, що їй треба буде працювати так, щоб парк став окрасою нашого міста. Ну а краса, як відомо, потребує жертв. Тож скільки міська влада готова пожертвувати з бюджету на створення краси у міському парку?


За твердженнями зарубіжних науковців-паркознавців, івано-франківський парк має національну, культурну та історичну цінність. Адже колись тут був ліс, де влаштовували полювання засновники міста, а у 1895 році на цих землях заснували парк, який зараз є пам’яткою садово-паркового мистецтва зі своєрідним поєднанням англійського і французького паркових стилів. Його територія, три ставки і міське озеро утворюють єдиний рекреаційний комплекс. Зеленню рідкісних видів дерев і кущів, блакитними плесами водойм та прохолодою тінистих влітку і затишком позолочених восени алей він мав би вабити іванофранківців та гостей міста. Натомість, зараз парк відлякує їх своїм занедбаним і невпорядкованим виглядом. Адже реконструкцію центрального міського парку культури і відпочинку імені Т.Г. Шевченка у Івано-Франківську не можуть завершити ось уже 13 років.
За радянської влади парк пережив три великі реконструкції, а останню, уже у незалежній Україні, розпочали за третього міського голови Зіновія Шкутяка у 2003 році. Тоді її кошторисна вартість становила 15 млн. 730 тис. 768 гривень. Роботи розділили на два пускові комплекси. Перший мав коштувати 9 млн. 373 тис. 884 грн. За чотири роки реконструкції у парку виконали робіт майже на чотири мільйони гривень. Очистили озера, збудували мости, провели освітлення, впорядкували входи, облицювали клумби і вимостили частину головних алей, розпочали ряд інших робіт. Але з 2006 року їх довелося призупинити, бо припинилося фінансування. Саме тоді у місті змінилася влада і четвертий міський голова Віктор Анушкевичус повважав, що майже 16 мільйонів на реконструкцію парку забагато. Тим більше, що у місті були й нагальніші проблеми, які потребували першочергового вирішення.
Зараз міська влада почала говорити про необхідність збільшення зелених зон, впорядкування існуючих та влаштування нових парків і скверів. Тож, можливо, настав час повернутися лицем до проблем парку та продовжити роботи з його реконструкції?

Між іншим, торік, коли парк відзначав 120-річчя з часу заснування, понад 20 громадських організацій звернулися до колишнього міського голови Віктора Анушкевичуса і голови бюджетної комісії міськради Романа Онуфрієва (який зберіг цю посаду і у новому скликанні міськради) з вимогою профінансувати завершення реконструкції найбільшої рекреаційної місцини обласного центру Прикарпаття.

Очевидно, що проект реконструкції потребує коректури. Але треба завершити бодай елементарне впороядкування парку, його зелених насаджень, озер та алей.
Комунальна організація «Парк культури і відпочинку імені Т.Г. Шевченка» загалом обслуговує територію площею 92 га. З них 24,4 га – міський парк ім. Т.Г. Шевченка та 6 га – парк на вул. Молодіжній. А також озера у парку, центральне озеро на вул. Мазепи та озера у мікрорайоні Пасічна і на вул. Дорошенка загальною площею водного плеса 40,38 га. Ще 52 га – прилегла територія до цих об’єктів. Загалом на підпорядкованій КО «Парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка» території росте 8782 дерева та 3563 кущі, влаштовано 15 квітників, встановлено 180 лавочок, 153 сміттєвих урн, 15 тіньових грибків, п’ять дитячих майданчиків, діють пляж, два стадіони, один волейбольний та три спортивні майданчики. На жаль, чимало з переліченого перебуває у незадовільному стані. А основною причиною цього у парку називають недостатнє фінансування.