Щоб відтермінувати голосування парламенту за зміни до Основного Закону згідно із Мінськом-2, які передбачають децентралізацію (і містять пункт про «особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей»), народні обранці вибрали мудрований спосіб – подали звернення до Конституційного Суду з проханням офіційно роз'яснити положення 155-ї статті Конституції «на наступній черговій сесії Верховної Ради України».
Подання, яке парламентарі внесли минулого тижня, підписав 51 обранець, усі з провладної коаліції, переважно з БПП. Законодавці просять трактувальників Основного Закону розтлумачити, означають слова «наступна» й «чергова» безпосередньо наступну за номером сесію після тієї, на котрій законопроект був попередньо схвалений, чи будь-які інші наступні сесії. Без цього законодавці нібито не можуть визначити кінцевий термін внесення змін до Конституції. Строго до кінця січня, чи аж восени?
Прагнення якомога далі відтягнути «день Конституції» у Президента України пояснюють відсутністю реального прогресу у виконанні Мінських угод з боку Росії та бойовиків. Мовляв, як тільки він буде помітний, процес реформування КУ продовжиться, - пишеЗК.
Однак зміна Конституції – один із головних пунктів мінських домовленостей. Відтак, його невиконання – привід звинуватити саме Україну в зриві «мінського процесу». Причому як з боку Росії, яка, зважаючи на це, може посилити наступ. Так і з боку Заходу, що неодноразово наголошував на необхідності «прискорення виконання Мінських угод».
Чи виправдано ризикує Україна, зволікаючи із правками до Основного Закону, «ЗК» запитав у народного депутата України від Блоку Петра Порошенка Ігоря НАСАЛИКА, народного депутата України від партії «ВОЛЯ» Юрія ДЕРЕВ’ЯНКА та експерта Інституту політичної освіти Олександра СОЛОНТАЯ.
– Зважаючи на всі можливі наслідки, чи підтримуєте ви відтермінування змін до Конституції, і чому?
Ігор НАСАЛИК:
Я не погоджуюсь з тим, що зміни до Конституції треба вносити вже, навіть якщо цього вимагає Захід. Хворобу завжди оцінюють по симптомах. А їх ми бачимо – Росія бере під централізований контроль всі військові угрупування на окупованій території. Тому прийняття змін до КУ напряму пов’язані з реалізацією основних пунктів Мінських угод спочатку країною-агресором. А це вивід військової техніки, зупинення вогню, обмін заручників, допуск ОБСЄ і т. ін. Без цього зміни до Основного Закону прийматися не будуть.
Росія зараз теж не в найкращій ситуації. Санкції, дефіцит бюджету загрожує Росії катастрофою. І там це розуміють. Це є стимулом виконання Мінських угод з боку РФ.
А взагалі ми повинні дати собі відповідь на запитання: Донецьк і Луганськ, які зараз окуповані росіянами, це українська земля, чи ні? Якщо так, то в цих умовах українському Донбасу потрібен не особливий статус в Конституції, а окремий закон про функціонування місцевого самоврядування.
Юрій ДЕРЕВ’ЯНКО:
Ініціювання АП такого звернення 51 нардепом до Конституційного Суду – свідчення відсутності 300 голосів за зміни до Конституції з особливостями місцевого самоврядування на Донбасі на останній тиждень цієї сесії.
Рішення Конституційного Суду не оскаржується і є трактуванням Конституції, її положень. Тому яким воно буде, так ми і будемо вчиняти.
Росія не буде посилювати наступ, оскільки: для Росії дуже важливо зняти санкції, а в разі будь-якого наступу вони тільки посиляться. Санкції є руйнівними для Росії; українська армія зараз більш боєздатна, ніж рік-два назад. Тому ніяких практичних наслідків, в тому числі ухвалення змін до Конституції, такий наступ не забезпечить!
Олександр СОЛОНТАЙ:
Відкладення змін до Конституції – це добре за будь-яких обставин. Я не маю надій, що в найближчі роки зміниться кількість окупованих міст та районів на користь України, тому тут, на жаль, позитиву немає. Також я не вірю в збільшення окупації, адже у випадку наступу російських військ, зміни до Конституції взагалі будуть скасовані, а питання «особливостей» на Донбасі взагалі зникне. Тому якнайпізніше прийняття змін до Конституції, якщо його пов’язувати з війною з Росією, нових загроз Україні не несе.
А от плюси від перенесення голосування є. Наприклад в питаннях самоврядування. Зміни до Конституції передбачають, що до місцевих виборів в жовтні 2017-го року місцеві адміністрації зберігаються, а Президент отримує право зробити з голів ОДА та РДА одночасно префектів. Це право надається Президенту одразу після схвалення змін до Конституції і має максимальний термін дії до 1 березня 2018-го року. До цього часу обласні та районні адміністрації мають бути скасовані. Замість них новообрані в жовтні 2017-го року обласні та районні ради сформують виконавчі комітети. Так-от, чим пізніше будуть схвалені зміни до Конституції, тим менше часу буде в руках Адміністрації Президента мати губернаторів-префектів та керівників-префектів районів в одній особі. Мені незрозуміло, чому автори тексту Конституції запроваджують префектів раніше, ніж скасовують адміністрації, але зрозуміло, що чим менше часу між прийняттям змін до Конституції та місцевими виборами-2017, тим краще. Минулого року влада побоялася зробити комплексну реформу самоврядування, час був втрачений. Найкращий варіант для країни зараз – це прийняти зміни до Конституції прямо напередодні місцевих виборів, тобто в 2017-му році.
– Чи може голосування за зміни до КУ стати причиною розпаду коаліції та перевиборів до Верховної Ради України?
Ігор НАСАЛИК:
Про розпад поки що не йдеться. Навпаки, на погоджувальній раді в понеділок я почув, що Радикальна партія хоче назад в коаліцію… Зараз йде мова про зміну коаліційної угоди як такої, для того, щоб вона відповідала термінам і тим реформам, які найближчим часом мають бути реалізовані в країні.
Юрій ДЕРЕВ’ЯНКО:
– Коаліція існує формально. Вона навіть за бюджет в повному складі не голосувала. Дві фракції з чотирьох не голосували за бюджет.
Як відомо, не всі фракції коаліції будуть голосувати за ці зміни до Конституції і не всі депутати з коаліційних фракцій це підтримають. Але голосування за зміни до КУ не стане причиною розпаду коаліції, тим більше, що коаліція складається з депутатів, а не фракцій.
Олександр СОЛОНТАЙ:
Так, звісно може. Якщо Порошенко «дотисне» зміни до Конституції, то коаліція припинить існування в нинішньому вигляді. Вже зараз можна сказати, що коаліції нема де-факто, а тоді вона зникне і де-юре. Є два варіанти подій. Перший – для голосування за зміни до Конституції буде залучено «Опозиційний блок», «Відродження», «Волю народу». В такому разі «Батьківщина» і «Самопоміч» покинуть коаліцію. Буде нова коаліція або позачергові вибори. В тому ж випадку, якщо зміни до Конституції провалять або відкладуть, то, можливо, коаліція зможе переформатувати уряд і тоді склад влади залишиться той самий.
Я нагадаю, що сьогодні в Україні при владі БПП «Солідарність», «Народний фронт», «Самопоміч» та «Батьківщина». Але в найближчий час можливі нові зміни. Зокрема, в 2015-му році «радикали» Ляшка перейшли в опозицію, а «Опозиційний блок», «Відродження», «Воля народу», які формально хоч і перебувають в опозиції, але реально дали свої голоси за питання генерального прокурора, бюджет, Конституцію тощо, показавши готовність повернутися до влади.