Фізичне тіло як метафора, як пасивний та активний спосіб творчого вираження та комунікації.

Тіло людини завжди привертало увагу митців. Матеріальне тіло часто використовується для вираження алегорій краси, сексуальності, болі, відчаю, радості, і т.д., адже саме фізичні відчуття є найбільш зрозумілими для кожної людини. Зрештою, яка (і чи є) різниця між матеріальними і духовними аспектами особистості? Як тіло формує нашу ідентичність і сприйняття себе? Який існує зв’язок між тілом, релігійністю та суспільними процесами? Ці та багато інших запитань лежать в основі творчості як митців минулих поколінь, так і сучасних творців, які в тій чи іншій формі використовують фізичне тіло як спосіб комунікації певних ідей. 

Лекція – дослідження концепції фізичного тіла в мистецькому дискурсі другої половини XX століття й дотепер. Детальніше розглянувши творчість таких митців як Анна Мендієта, Керол Шіманн, Ганна Вільке, Кольєр Шор, Девід Войнарович, Джуді Чікаго, Фелікс Гонзалес-Торес, Женін Антоні та інших, ми прослідкуємо багатогранність використання фізичного тіла та його метафоричність в сфері мистецтва.